підносити

підносити
-о́шу, -о́сиш, недок., піднести́, -су́, -се́ш, док.; мин. ч. підні́с, -несла́, -несло́; перех.
1) Взявши в руки або навантаживши на себе, переміщати з місця на місце; доставляти, несучи.
2) Посуваючи вгору або переміщаючи, наближати що-небудь до когось, чогось упритул, близько. || перен. Сприяти наближенню чого-небудь, поліпшенню відчуття чогось.
3) Подавати страву, питво і т. ін., частуючи.
4) у сполуч. зі сл. подарунок, дарунок і т. ін. Те саме, що дарувати (у 1, 2 знач.). || розм. Давати хабара.
5) Узявши, переміщати знизу догори, у вище положення. Підносити келих.
6) Підводити, піднімати (руку, голову і т. ін.).
7) перен. Звеличувати, прославляти. || у сполуч. зі сл. роль, авторитет і т. ін. Робити кого-, що-небудь значнішим, вагомішим (про осіб, організації, колективи і т. ін.).
8) Переміщати, піднімати кого-, що-небудь угору (про силу вітру, повітря, води і т. ін.).
9) перен. Простягати, спрямовувати вгору (гілки, крону і т. ін).
10) перен. Височіти, вирізнятися чимсь.
11) Підвищувати, посилювати (темпи, рівень і т. ін.). || Допомагати, сприяти розвиткові, розквітові чого-небудь. || Надавати більшого значення чому-небудь, наголошуючи на чомусь, посилюючи щось.
12) перен. Робити кого-небудь бадьорим, енергійним і т. ін.
13) Приділяти уваги більше, ніж треба; вихваляти. || у сполуч. зі сл. тема, ідея і т. ін. Розробляти, пропагувати, надаючи особливого значення.
14) Розпочинати певні дії як реакцію на щось. Підносити голос.
15) у сполуч. з ім. місто, стіни і т. ін. Будувати, споруджувати що-небудь.
16) у сполуч. з ім. степінь, квадрат, куб і т. ін. та з прийм. до. Знаходити добуток, множачи певне число чи алгебричний вираз сам на себе вказану кількість разів.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Поможем решить контрольную работу

Полезное


Смотреть что такое "підносити" в других словарях:

  • підносити — (431) згадувати, підкреслювати, наголошувати < польськ. podnosić [MО,V] …   Толковый украинский словарь

  • відносити — I віднос ити ошу/, о/сиш, док. Закінчити носити. II відн осити о/шу, о/сиш, недок., віднести/, су/, се/ш; мин. ч. відні/с, несла/, несло/; мн. віднесли/; док., перех. 1) Несучи кого , що небудь, доставляти кудись або кому небудь. 2) Повертати,… …   Український тлумачний словник

  • повідносити — о/шу, о/сиш, док., перех. Віднести все чи багато чого небудь, усіх чи багатьох …   Український тлумачний словник

  • попідносити — о/шу, о/сиш, док., перех. 1) Піднести що небудь (про багатьох); піднести багато чогось. 2) Підняти що небудь, перемістити догори (про багатьох). 3) поет., рідко. Звести багато будівель …   Український тлумачний словник

  • співвідносити — о/шу, о/сиш, недок., співвіднести/, су/, се/ш; мин. ч. співвідні/с, несла/, несло/; док., перех. Установлювати співвідношення з чим небудь або між собою; зіставляти, порівнювати …   Український тлумачний словник

  • підносити — [п ідно/сиетие] о/шу, сиеш; нак. о/с , о/с теи …   Орфоепічний словник української мови

  • відносити — віднести (несучи, доправляти що н. звідкись / кудись / комусь), заносити, занести, затаскувати, затаскати, відтаскувати, відтаскати …   Словник синонімів української мови

  • підносити — I = піднести (про ступінь, рівень, темп тощо), піднімати, підняти, підіймати, підійняти, підвищувати, підвищити II ▶ див. будувати, височіти, дарувати 1), збільшувати 1) …   Словник синонімів української мови

  • відносити — дієслово недоконаного виду доставляти кудись; зараховувати кого , що небудь до когось, чогось відносити дієслово доконаного виду закінчити носити …   Орфографічний словник української мови

  • підносити — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»