підносити

-о́шу, -о́сиш, недок., піднести́, -су́, -се́ш, док.; мин. ч. підні́с, -несла́, -несло́; перех.

1) Взявши в руки або навантаживши на себе, переміщати з місця на місце; доставляти, несучи.

2) Посуваючи вгору або переміщаючи, наближати що-небудь до когось, чогось упритул, близько. || перен. Сприяти наближенню чого-небудь, поліпшенню відчуття чогось.

3) Подавати страву, питво і т. ін., частуючи.

4) у сполуч. зі сл. подарунок, дарунок і т. ін. Те саме, що дарувати (у 1, 2 знач.). || розм. Давати хабара.

5) Узявши, переміщати знизу догори, у вище положення. Підносити келих.

6) Підводити, піднімати (руку, голову і т. ін.).

7) перен. Звеличувати, прославляти. || у сполуч. зі сл. роль, авторитет і т. ін. Робити кого-, що-небудь значнішим, вагомішим (про осіб, організації, колективи і т. ін.).

8) Переміщати, піднімати кого-, що-небудь угору (про силу вітру, повітря, води і т. ін.).

9) перен. Простягати, спрямовувати вгору (гілки, крону і т. ін).

10) перен. Височіти, вирізнятися чимсь.

11) Підвищувати, посилювати (темпи, рівень і т. ін.). || Допомагати, сприяти розвиткові, розквітові чого-небудь. || Надавати більшого значення чому-небудь, наголошуючи на чомусь, посилюючи щось.

12) перен. Робити кого-небудь бадьорим, енергійним і т. ін.

13) Приділяти уваги більше, ніж треба; вихваляти. || у сполуч. зі сл. тема, ідея і т. ін. Розробляти, пропагувати, надаючи особливого значення.

14) Розпочинати певні дії як реакцію на щось. Підносити голос.

15) у сполуч. з ім. місто, стіни і т. ін. Будувати, споруджувати що-небудь.

16) у сполуч. з ім. степінь, квадрат, куб і т. ін. та з прийм. до. Знаходити добуток, множачи певне число чи алгебричний вираз сам на себе вказану кількість разів.